Миколаївська ЗОШ № 16 Четвер, 19.01.2017, 07:24
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [4]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » Статті » Мої статті

Вірші Місаренко Володимира Миколайовича
Вітаю Вас із Новим Роком!
Ідіть вперед широким кроком
І, незважаючи на все,
На світ ясним дивіться оком!
І рік Вам щастя принесе!
**********************************
І зблизька та й іздаля
Всі вітають Василя,
Василя й Маланку
Звечора й до ранку!
**********************************
Про птиц
На юг летят не только богачи,
Чтоб на курортах развлекаясь,
жировать;
К нам лебеди, и утки, и грачи,
И гуси прилетают зимовать.
Они, гонимы голодом и хладом,
сбиваясь в вереницы и клины,
Летят несметным и крикливым
стадом,
Летят, отнюдь, не к теще
на блины.
Их по пути и хворь, и хищник
косит
Косою голода и жадности косой,
И ветер перья их и крик уносит,
И гонит осень рыжею лисой...
А воробьи и шустрые синички
Зимою жмутся к теплому жилью:
"Жив-жив!", "Синь-синь!"-премиленькие птички!
И я их с удовольствием кормлю.
21.12.2011 г.
****************************
В день учителя

Уж сколько лет не видя премиальных,

Не ведая правительственных льгот

Изведав много трудностей печальных

Родная школа, мучаясь живет.

 

Но теплый луч коснулся старых окон

Прошли дожди и стало вновь светло

И свежим ветром радости далекой

Вдруг премию к нам в школу занесло.

 

О, радость дней! О, наслажденье жизни!

Мы не забыты! Голос мой дрожит

И ясно мне: правительство отчизны

Ещё образованьем дорожит.

29.09.2000 г.

*********************************

Страшна п’ятниця у ЗОШ №16

Як складали іспити

Два дев’яті класи-

Крові було випито

Мов дві діжки квасу.

 

Нервів було змотано

Кілометрів з двадцять

Бігав заклопотано

Директор, мов заєць.

 

Завуч ходить наче хмара,

Наступа на вуха.

Діти, мов овець отара, -

Нас ніхто не слуха!

 

Тут бригада старі вікна

На нові міняє:

Скрегіт, гуркіт, дзвін, гудіння

Думать заважає.

 

Прилетіли круками

З облвно три жінки

Шматувать директора

Й гризти нам печінки.

 

Хрест червоний – допомога,

Наче біла птиця

Бо без тями на підлогу

Впав Андрій Синиця.

 

Водопровід – наше лихо

Школу заливає,

Кран останній поламався

Й замінить немає!

 

Що ж за день такий, питаю,

Видався сьогодні?

Може в пеклі ми? – не знаю,

Може в преісподній?!

 

Щось, за звичаєм, важкеє

Нас щодня чекає.

Та оце сташне такеє

Лише в п’ятницю буває!

 

10.06.2005 р. ЗОШ №16

**************************************

Категорія: Мої статті | Додав: Svetlana (14.01.2013)
Переглядів: 295 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017Створити безкоштовний сайт на uCoz